Філологічний факультет

Цьогорічні Всеукраїнські Грищенківські читання, які традиційно відбулися в стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, об’єднали наукову спільноту й зацікавили студенство філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Як зазначає Євгенія Іванова, «вітальні слова мали водночас і святкове, і скорботне забарвлення». … «Пленарне засідання було насичене різноманітними цікавими темами, які дали чудову поживу для роздумів».

Катерину Трубу на пленарному засіданні «вразила доповідь Катерини Григорівни Городенської “Проблема статусу структурного компонента складного речення у граматичній теорії А. П. Грищенка”.  Вона не лише глибоко розкрила наукову спадщину Арнольда Панасовича, а й показала актуальність його ідей у сучасному мовознавстві».

Секційне засідання «Українська мова в соціокультурному просторі» наших філологів зацікавило найбільше. На ньому були присутні здобувачі різних освітньо-професійних програм бакалаврського й магістерського рівнів.

У своїх аналізах студенти відзначали кілька доповідей, серед яких «Порушення ортографійних норм у медійному просторі Чернігівщини»:

«Під час секційного засідання мій інтерес викликала доповідь Тетяни Леонідівни Хомич щодо порушення ортографійних норм у медійному просторі Чернігівщини. Оскільки в останній редакції Правопису 2019 року відбулися важливі зміни, то це стало викликом. Я теж звертала свою увагу, коли чула по телебаченню «етер» і «проєкт», що приємно дивувало. Постають питання: скільки часу має минути, щоб представники медіа почали вживати правильнішу форму слова в тих випадках, де в правописі затверджено варіятивність? Чи почнуть писати «День Незалежности України», «авдієнція» і так далі? На них складно відповісти. Ми можемо лише сподіватися на це. Перш за все рішення мають ухвалювати на державному рівні. Від цього залежатиме те, які норми закріпляться в суспільній свідомості. Якщо в друкованих виданнях або публічних виступах дотримуватимуться нових ортографійних правил, то поступово до них звикатимуть і пересічні мовці», – Світлана Гречуха;

«Найбільше сподобалася доповідь Тетяни Леонідівни. Уперше мала змогу в такому форматі послухати свого викладача. Її напрацювання вирізнялося глибиною осмислення проблеми, актуальністю й щирістю подання матеріалу», –  Катерина Труба.

Яскравими й насиченими, такими, що викликали шквал запитань, були доповіді й студентів нашого Університету, серед яких – Тетяна Волк і Катерина Труба. Слухачі оцінюють їх так: «Серед різноманіття прецікавих доповідей мені особливо сподобалося дослідження Катерини Труби. Адже вона представила важливе багатство нашої мови – діалекти. Доповідач докладно розповіла про особливості говірки села Загребелля, продемонструвала унікальні місцеві слова, які викликали інтерес у присутніх. Також ми мали змогу послухати, як реалізуються ці риси в мовленні людей. На мою думку, не варто забувати про діалекти, тому що вони теж є частиною нашої культури та ідентичности», – Аліна Семко;  «Виступ Тетяни Волк справив сильне враження; завдяки її дослідженню переконливо  можна доводити, що художнє слово має потужний потенціал впливу на емоційну сферу читача, а засоби української мови здатні передавати найтонші відтінки психологічних станів», – Катерина Кисіль;  «обидві доповіді засвідчують багатовимірність української мови: від вираження глибоких психологічних станів у художньому тексті до збереження автентичних мовних традицій у народному мовленні. Захід став важливим майданчиком для обміну ідеями, науковими спостереженнями та методологічними підходами, а також підтвердив, що дослідження української мови в різних її проявах — це шлях до утвердження духовної єдности суспільства, – Діана Тимошенко.

Наші доповідачі стали «трохи щасливіші», набули цінного досвіду: «Всеукраїнські Грищенківські читання вкотре стали справжнім осередком наукових пошуків, новаторських ідей. Участь у цьому заході надихнула мене на подальші звершення…», –  Катерина Труба; «Всеукраїнські Грищенківські читання-2025» стали важливою подією, бо дозволили почути про актуальні питання сучасного мовознавства й літературознавства, обмінятися думками, доторкнутися до науки», – Тетяна Волк.

Здобувачі охоче ділилися враженнями від конференції: Валерія Шкиліндій: «Сьогодні мені вдалося долучитися до об’єднаного секційного засідання, яке дало змогу простежити дуже цікаві й різноманітні напрямки наукових досліджень. Усі виступи продемонстрували широке коло можливостей для досліджень у контексті української мови в соціокультурному й освітньому просторах. Дякую за можливість долучитися до конференції!»; Олена Приходько: «Я отримала безцінний досвід, нові знання та натхнення для подальшого професійного зростання. Щиро дякую організаторам за можливість долучитися до настільки масштабного й змістовного наукового форуму!»; Любов Луцик: «Конференція стала платформою для обміну знаннями та досвідом, що сприятиме подальшому зміцненню й популяризації української мови в сучасному світі»; Валерія Мельник: «Мені сподобалася доброзичлива атмосфера та можливість долучитися до слухання навіть дистанційно. Участь у конференції дала мені нові знання й надихнула більше цікавитися українським мовознавством».

Ганна Дугінова (студентка першого курсу) про захід, який відбувся 10 жовтня 2025 року відгукнулася так: «Однією з найактивніших була секція “Українська мова в соціокультурному просторі”. Керувала роботою секції кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Леонідівна Хомич із Чернігова. Студентам Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка (НУЧК) пощастило долучитися до роботи цієї секції. Під керівництвом Тетяни Леонідівни студентка Катерина Труба представила спільну доповідь про відновлення української традиційної термінології. Грищенківські читання-2025 вкотре підтвердили, що українська наукова думка – це потужна сила, яка активно працює над осмисленням мовних, культурних та соціальних змін. Обговорені питання та представлені дослідження є важливим внеском у зміцнення нашої культурної стійкості та формування сучасної української філології».

Щаслива працювати з такими мудрими й талановитими студентами – Тетяна Хомич.