Креативно-карантинні знахідки студентського театру EX LIBRIS
Березень та квітень привчили нас до купи понять, які стали повсякденням – «дистанційне навчання», «соціальна дистанція», «ізоляція», «саморозвиток». Але карантин, чого правди таїти, торкнувся якості повноцінного життя і спілкування, кинув виклик не одній спільноті… Чи не найбільше карантин вдарив по перформативним мистецтвам, зокрема театру, адже він у суті своїй народжений живим спілкуванням. Безконтактного театру не буває.
Не обминула криза і студентський театр EX LIBRIS, якій вже традиційно є осередком креативного спілкування студентів і випускників всіх факультетів. Як утримати пульс творчості, коли не можна зустрічатися і репетирувати? А репетирувати ой як хотілося, адже восени 2019 завдяки підтримці викладачів та студентів і випускників нашого ВИШу було виграно проект міського бюджету участі «Соціальна творчість студентського театру: свобода від наркотиків», щоб мандрувати з якісною постановкою школами міста. І п’єсу за романом «Потьмарення» всесвітньовідомого фантаста Філіпа Діка було доцентом Мариною Карандою написано, і школу молодого актора для 20 студентів проведено, і репетиції тривали вже два місяці з провідним актором Чернігівського обласного драматичного театру Евгеном Бондарем (режисером-постановником вистави), як запровадили карантин.
Горювати з цього приводу марно, проект міська рада заморозила, але чи можна заморозити спрагу театралізувати життя? Факультативно навчатися театрознавству ніхто не заборонить!
Тим більше, що для ротації і підготовки молодої зміни театралів за місяць до карантину було проведено кастинг і 10 охочих студентів розпочали вивчати ази акторської майстерності, сценічної пластики, сценічної мови та історію театру. Оговтавшись, ми вирішили згадати традицію Чернігівського колегіуму 18 століття, де, як і в Могилянці, були наставники зі старших курсів у молодих спудеїв. Об’єднавшись у творчі пари «студієць-тренер» ми продовжили навчання у соціальних мережах.
Так у фейсбуці у чаті «EX LIВRIS тренінги» новачки викладають відеозаписи чистомовок, а Анатолій Новак, ст. лаборант кафедри філософії та культурології робить аналіз і дає поради щодо вдосконалення дикції. Вікторія Ліщук, випускниця магістратури філологічного факультету, а тепер перекладач та копірайтер, знімає та викладає відеоінструкції для постановки правильного дихання, магістрантка англійського відділення Дарина Сорока курує виконання завдань з такого предмету як пам’ять фізичних дій.
Для тих, хто давно співпрацює і дружить з театром EX LIВRIS запущено два, як не дивно, саме філологічні челенджи.
Перший з них розпочав Сашко Білогура, студент 2 курсу українського відділення з відеодекламації віршів про сенс творчості, а підтримку знайшов у магістранта Сергія Тимощука зі спеціальності педагогіка вищої школи та Валерії Іценко, студентки-другокурсниці англійського відділення.
Другий варіант естафети запустила власне керівниця театру. Ми проживаємо культурну ситуацію дуже схожу на ту, що описана у Бокаччо в преамбулі до славнозвісного «Декамерона». Ну, ви все вже пригадали: чума, Флоренція, гурт дівчат і юнаків з неї пішли геть, щоб у провінції перечекати епідемію. Щоб не померти від депресії та страхів, вони розповідали різні історії. Тому і ми кожного вчора письмово розповідаємо історію про свій пам’ятний публічний виступ, тренуючи навичку креативного письма. А потім дружно всі учасники «Новітнього Декамерону» беруть участь у конкурсі заголовків. Переможець за добу ділиться новою історією. Так триває вже достатньо довго, мабуть, коли карантин закінчиться, кращі опуси ми навіть надрукуємо спільнокоштом.
Ще багато корисного ми намагаємося втілити у життя, наприклад, збільшення театрознавчої лексики шляхом тестувань, участі у дистанційних конкурсах відео вистав… але то вже інша історія. Студентський театр набирається сил, щоб зуміти глибоко і змістовно зіграти для вас свої найкращі вистави.
Художній керівник театру EX LIВRIS , доцент Марина Каранда