День української писемності та мови
День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Дату встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій – у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Сьогодні хотілося б трохи розповісти про українських письменників, щоб ви поглянули на українську літературу як на стильну, сучасну, визнану світом. І також показати на їх прикладах важливість української мови.
Іван Франко, яскравий представник української літератури. Це перший український письменник, який мав отримати Нобелівську премію з літератури. Іван Якович був дуже розумною людиною, у шкільні роки він робив домашнє завдання іншим учням в обмін на книгу. Таким чином він зібрав велику бібліотеку, яка мала широкий асортимент творів. Коли письменника було ув’язнено, то і в залі судового засідання, і у в’язниці Франко спілкувався українською мовою.
Ольга Кобилянська справжня self-made woman, як про неї сказали б зараз. Дівчина мала 4 класи освіти, а далі займалася самоосвітою. Батьки не підтримували її в цьому, тому вона нишком брала книги з бібліотеки батьків . Користувалася й підручниками своїх братів, а також просила подруг приносити книги з їх домашніх бібліотек. Починала писати німецькою (здобула освіту в німецькій школі), у сім’ї спілкувалися польською, але самостійно вивчила українську мову. Спонукала до вивчення української Ольгу її подруга Августа Кохановська. Стає однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», проте дуже скоро полишає організацію через москвофільські погляди інших дівчат товариства. Ольга Юліанівн створює власну організацію і стає головою таємного товариства «Кружок українських дівчат». Сама зробила пропозицію коханому.
Василь Стус – Публіцист, поет-шістдесятник, літературний критик та учитель. Після закінчення педагогічного інституту в місті Сталіно (тепер Донецьк) та армії він викладав українську мову та літературу у школі Горлівки. Але радянська влада вважала українську мову “неперспективною” і всіляко витісняла її зі шкільної програми, а батьки відмовлялися від викладання української їх дітям. Але Василь намагався різними способами популяризувати українську мову. З 47 років життя щонайменше 13 років Василь Стус провів у слідчих ізоляторах, карцерах та на каторжній роботі. А коли Стуса заарештували вдруге в 1980 році, його засудили до 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Він кілька років узагалі не бачився з рідними. Але попри це поет не припиняв писати навіть у багаторічній ізоляції. Писав таборові “блоги”, у яких писав про все, що з ним відбувалося. Стус писав їх дрібним почерком на тонких смужках технічного паперу. І врятувати ці 16 нотаток змогла дружина литовського політв’язня Баліса Гаяускаса Ірена – вона на собі вивезла тексти Стуса на свободу. Згодом їх видали під назвою «З таборового зошита». Також був номінований на Нобелівську премію.
Ліна Костенко завжди писала, що хотіла, і говорила, що думала, ніколи не підлаштовувалася під обставини. Свою безкомпромісність поетеса успадкувала від бабусі – саме вона вчила онуку любити свободу й бути чесною. Проте значний доробок літератури, наповнений коханням, ніжністю,але національні ідеї не покидають її думок. Костенко відкрито критикувала владу. Ліна відмовилася від премії Золотий письменник України та звання Герой України. “Це все політична біжутерія, яка мені не личить”, – вважає Ліна Костенко. У молодості була дуже екстравагантною та темпераментною жінкою і звертала увагу на багатьох чоловікі.
Сергія Жадана читають активно закордоном та у рідній країні .У Європі права на публікацію творів письменника належать великому німецькому видавництву Suhrkamp, що друкує Джеймса Джойса, Франца Кафку, Бертольда Брехта та сучасників — Карлоса Руїса Сафо й Елену Ферранте. Аж три твори письменника екранізовано. У 2013 році екранізовано роман «Депеш Мод», у 2016-му — новели з книжки «Месопотамія», а у 2018-му — роман «Ворошиловград». У 2019 році Сергія Жадана було вшановано нагородою Вільгельма Телля за вагомий внесок у розбудову України та зміцнення відносин між нею й Швейцарією. Цикл віршів написав у третьому класі. Про однокласників, спонукала їх написати, мабуть, любов до однокласників. Дав їм почитати, а вони віддали вчительці. І все б добре, але там були елементи. ненормативної лексики. Проте вчителька виявила педагогічну мудрість і не сварила. Порадила просто більш ретельно працювати з мовою, що й робить до сьогодні. Перекладну збірку вибраної поезії Жадана рекомендує для прочитання американське видання The New York Times Book Review. На честь Жадана в Літмузеї Харкова назвали одну з постійних виставок. У кімнаті Жадана стоїть диван Павла Тичини, а також проводиться експозиція хронології змін в українській літературі.