22.10.2024 р. відбулося відкрите розширене засідання науково-методичного семінару кафедри української мови, літератури та журналістики. Його учасниками стали завідувачка кафедри, канд. філол. наук, доц. Хомич Т.Л., докт. пед. наук, проф. Лілік О.О., докт. пед. наук проф. Грона Н.В., старший викл. Молочко С.Р. та інші викладачі філологічного факультету. А також здобувачі бакалаврського та магістерського рівні вищої освіти. Із доповіддю “Розвиток емоційного інтелекту та навичок соціально-емоційної стійкості в умовах невизначеного часу” виступила канд.філол.наук, доц. Сазонова О.В.
У межах однієї пари відбувся інтерактивний захід, на якому спікерові вдалося актуалізувати одну із важливих педагогіко-психологічних тем. Піклуванню про емоційний і психологічний стан надають дедалі більшого, державного значення. Зокрема, з 2019 року за підтримки Швейцарії та Міністерства охорони здоров’я України стартував проєкт «MENTAL HEALTH FOR UKRAINE — MH4U», у 2022 році було запущено проєкт «Поруч», а від 2023 року діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», де серед іншого висвітлюється й роль ресурсності.
На перше місце в проведеному зібранні варто поставити висловлювання, яке доповідачка ілюструвала численними науковими покликаннями та практичними порадами: “На відміну від IQ, емоційний інтелект можна підвищити!” Важливо розуміти, що показник соціальних навичок є не менш важливим для особистого успіху, ніж здатність логічно мислити чи вирішувати математичні завдання.
Спікер окреслила головні моменти, які можуть бути індикаторами низького EQ /ЕІ: невпевненість у собі та своїх діях, схильність до надмірної самокритики, нездатність знаходити спільну мову з оточенням. Як свідчать дослідження, є кілька діагностик емоційного інтелекту. Наприклад, модель здібностей (Ability model), яка розглядає емоції як генетично закладену якість чи талант, який можна об’єктивно виміряти, як здатність до математики чи мов. Інша модель “риси емоційного інтелекту”, вважає, що емоціям неможливо дати кількісну оцінку. Тест складається з 15 компонентів, або “рис” емоційного інтелекту, включаючи здатність адаптуватися до обставин, уміння ефективно ухвалювати рішення, співпереживати та відчувати щастя. Людина оцінює кожен параметр і отримує картину свого емоційного стану, що дозволяє їй звернути увагу на особисті недоліки, над якими вона раніше і не замислювалася.
Для кожного є свої способи пошуку джерел емоційного наповнення, серед яких розрізняють тісно пов’язані зовнішні та внутрішні ресурси, які ми актуалізуємо, вони сприяють психологічній стійкості особистості в стресових ситуаціях.
Людина має навчитися розуміти себе, розпізнавати свої емоції і лише після цього аналізувати почуття оточення! Дякуємо доповідачеві за інформаційно та емоційно насичений проведений тренінг-семінар.
Повідомлення підготовлено докт. пед наук, проф. Лілік О.О., світлини – студенткою 1 курсу Івановою Є.
