“І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик…”
Весна продовжується, а наші люди все надихають свіжими звершеннями. В час, коли живеш від дистанційного до дистанційного, приємно усвідомлювати, що студенти не «забивають» на творчість та власний потенціал, а впевнено ламають рамки безвиході нашого сьогодення. Так не втрачає свого запалу наша чорноброва студентка четвертого курсу Шевченко Вікторія Вікторівна, яка стала переможцем обласного етапу XI Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка!
Впевнений, що кожен з Вас вже встиг подумати, що гріх було не виграти конкурс з таким прізвищем, однак не будемо забігати на перед та ігнорувати шлях дівчини до цієї перемоги, послухаймо, що нам скаже сама Вікторія про підготовку та участь у конкурсі:
1. Хто був ініціатором твоєї участі в конкурсі?
Жила Світлана Олексіївна та Хомич Тетяна Леонідівна запропонували мені взяти участь у мовно-літературному конкурсі ім. Т. Г. Шевченка. Я з радістю погодилась, бо це чудовий досвід для будь-якого філолога-початківця.
2.Як ви готувалися?
Насправді, підготуватися неможливо. Ти ніколи не знаєш, які завдання будуть запропоновані. Треба постійно бути в «читацькому тонусі». Я повторила біографію Шевченка та критичні статті про його творчість.
3. Що сподобалось/не сподобалось у завданнях?
Сподобалось те, що завдання було сформульовано чітко та однозначно. Також позитивний момент – час. Його було вдосталь, аж 4 години.
4. Чи складно було?
Спочатку завдання здалось мені дуже складним, але коли я почала писати, усе відійшло на другий план. Завдання дозволило відчути себе Шевченком у сьогоденній Україні, порозмірковувати про сучасних письменників та їхню творчість. Я так надихнулась, що навіть написала маленький віршик, як частину потоку свідомості Шевченка:
Я ходив, струшуючи з себе пил доріг.
Я ходив, струшуючи рабство і покору.
Я ходив, хоч почувався скрученим у ріг.
Я літав, не відчуваючи ніяку змору…
5. Які емоції були під час конкурсу?
Я була дуже схвильована, адже будь-який конкурс – це неабияка відповідальність. Але потім я приборкала хвилювання, і у мене все вийшло.
6. Чи думала, що можеш виграти? Які емоції були коли дізналась про перемогу?
Скажімо так, я зовсім не думала про це. Для мене головною була не перемога, а участь. Я просто працювала в міру своїх сил та можливостей. А коли я дізналась про перемогу, першою емоцією, звісно, був шок. А коли я вже зрозуміла, що посіла перше місце на обласному етапі, то сповнилась рішучості та почала готуватись до фінального, Всеукраїнського етапу конкурсу.
Ви самі все почули. Дякуємо Вікторії за її достойне представлення нашого факультету на обласному рівні, далі тільки більше!
Важливо не боятися нових випробувань, працювати над собою і тоді успіх не зможе Вас оминути. Надихайтеся та надихайте!
Автори: Олександр Білогура та Оксана Чорномаз