ПОЛІЛОГ КУЛЬТУР І СУЧАСНИХ ІДЕЙ: МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ ОБ’ЄДНАЛА НАУКОВЦІВ, ОСВІТЯН І СТУДЕНТСТВО
Є моменти, коли мова перестає бути лише засобом комунікації й перетворюється на простір зустрічі культур, досвідів і способів мислення. Саме в такому вимірі 23 квітня 2026 року на філологічному факультеті Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка розпочала роботу міжнародна науково-практична конференція «Полілог культур: філологічна та культурологічна освіта в контексті сталого розвитку», відкривши простір для багатоголосого діалогу про мову, культуру та освіту.
Конференцію вітальними словами відкрили співорганізатори і засновники, вони підкреслили значення наукового партнерства, міжкультурного діалогу та розвитку сучасної гуманітарної освіти. Зокрема, у своєму виступі засновниця спеціальності на філологічному факультеті «Середня освіта. Англійська мова та зарубіжна література», експрезидентка української філії TESOL-Ukraine доцент Світлана Леонідівна Бобир наголосила, що конференція має глибокі академічні традиції та була започаткована ще у 1994 році, а відтоді стала важливою платформою для професійного діалогу й міжнародної співпраці.
Логічним продовженням урочистого відкриття стало пленарне засідання, у межах якого було представлено низку доповідей, що окреслили ключові напрями сучасних гуманітарних досліджень.Так Марія Писанко представила тему академічної мобільності, Микола Тимошик порушив питання мови, віри та культури у протидії імперським міфам, Степан Янковський висвітлив європейські виміри музейної спадщини, а Олена Колесник запропонувала філософське осмислення феномену божевілля у п’єсах Шекспіра.
У межах конференції працювали тематичні секції. Зокрема, Секція, модерована Олесею Гордієнко, була присвячена актуальним питанням української мови й літератури та методики їх навчання. Значний інтерес викликали виступи Валерії Шкиліндій про новелу Ольги Кобилянської «Природа» та Тетяни Волк про роман Андрія Сем’янківа «Танці з кістками».
Під час роботи секції «Філологічні та методичні дослідження формування якісної освіти в умовах сучасної війни і кризи гуманізму», яку модерувала Марина Радченко, було представлено широкий спектр доповідей, що відображають актуальні тенденції розвитку філологічної та педагогічної освіти в умовах цифровізації, воєнного стану та міжкультурної взаємодії. Секція розпочалася виступом, присвяченому тлумаченню поняття сталого розвитку та зіставленню понять «розвиток», «сталий розвиток», «рух», «прогрес», «регрес» тощо в загальному контексті розвитку суспільства. Особливу увагу зосереджено на трансформації методичних підходів, інтеграції медіатехнологій, розвитку емоційного інтелекту, а також питаннях комунікації, конфліктології та інклюзивності в освітньому середовищі. Представлені наукові розвідки засвідчили міждисциплінарний характер сучасних досліджень і окреслили перспективні напрями вдосконалення освітніх практик у контексті глобальних викликів.
Секція, присвячена лінгводидактичним і психолого-педагогічним аспектам підготовки вчителів іноземних мов, яку модерувала Наталія Деркач, досліджувала питання академічної мобільності, формування професійної компетентності, цифрових інструментів навчання, розвитку медіації, підготовки до ЄВІ та використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
Секція «Сучасні підходи до навчання іноземних мов для професійного спілкування», модерована Надією Грицик, об’єднала науковців і практиків навколо питань цифрової трансформації освіти, мобільних застосунків, blended learning, інтерактивних технологій та розвитку професійної комунікативної компетентності студентів різних спеціальностей.
Секція з журналістики та медіакомунікації, яку модерувала Тетяна Хомич, стала майданчиком для обговорення мовної культури сучасних медіа, лінгвістичної екології етеру, критичного мислення та новітніх мовних процесів у журналістському просторі.
Особливу увагу привернула секція «Філософські та культурологічні аспекти полілогу культур», яку модерували Андрій Царенок та Марина Столяр . Учасники обговорювали глобальні виклики сучасності, кризу нормативності, культурні практики Європи, роль мистецтва в історичному розвитку суспільств та механізми формування ціннісних орієнтацій.
Конференція стала цілісним інтелектуальним простором, у якому поступово вималювувався справжній полілог культур. Різні секції, теми й підходи природно перепліталися між собою, створюючи живий рух думки — від художнього тексту до медійної практики, від мовних процесів до суспільних рефлексій. Цей захід залишив по собі відчуття відкритості, динаміки та натхнення до подальшого наукового діалогу.
Текст укладено Організаційним комітетом конференції
