Звіт з роботи секції 1. Філософські, культурологічні аспекти сучасної освіти Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців і студентів (Чернігів, 25 березня 2025 р.)
Попри те, що не всі із заявлених учасників та учасниць мали змогу вийти на зв’язок, засідання секції тривало близько двох із половиною годин та виявилося досить насиченим. Гості секції мали нагоду ознайомитися з дванадцятьма науковими повідомленнями з різних тем, що виголошувались молодими дослідниками – майбутніми фахівцями в галузях філософії, культурології, мистецтвознавства, релігієзнавства, археології та навіть природознавства. Учасники активно задавали питання доповідачам, а також взяли участь у принаймні двох дискусіях, які виникли під час обговорення окремих виступів.
«Першопрохідником» секції став магістрант-культуролог (і водночас спеціаліст зі звукового оформлення театральних вистав) Володимир Яковенко, висвітливши звернення сучасного українського поета Юрія Іздрика до окремих музичних традицій («Музична культура як предмет рефлексії в поезії Юрія Іздрика»). Естафету від першого доповідача перейняла студентка філософського відділення Валерія Супронюк, присвятивши свою доповідь необхідності подолати стереотипні візії культури епохи Відродження («Про деякі методичні аспекти вивчення етики Ренесансу»), а її одногрупниця Дарина Коленченко здійснила співставлення ідей двох відомих мислителів Західної Європи («Компаративний аналіз етичних поглядів Огюста Конта та Карла Ясперса»).
Наступні два повідомлення, виголошені здобувачами освіти Назаром Реєм та Марією Ладанай («Символіка флори та фауни в репертуарі молодіжного волонтерського театру «EX LIBRIS» та «Особливості символікив сценографічній культурі (на прикладі творчості театру EX LIBRIS, м. Чернігів)») «занурили» учасників секції у вир творчого й захопливого життя сучасного аматорського театру; в нагоді доповідачам, звісно, став, зокрема, їхній власний досвід сценічних звершень.
Майбутній релігієзнавець Іван Дорош у своєму повідомленні торкнувся вельми актуальної для сьогодення теми – специфіки окультизму та небезпеки, що походить від захоплення цією сферою («Сучасні містичні практики: спроба порівняльного аналізу»).
Зрештою, ще шість доповідей – «Філософський сенс принципу «Ікігай» в японській культурі» (Анна Бабінець), «Філософія соціальних мереж: як вони змінюють наше розуміння реальності» (Богдан Блигадир), «Філософія смутку в українському контексті» (Марія Примаченко), «Чужий серед своїх» і «свій серед чужих»: соціальна адаптація мігрантів» (Єгор Стрілюк), «Міф і логос: від міфологічного світогляду до філософського мислення» (Віталіна Примаченко) та «Філософія українського націоналізму» (Юлія Саматова) – вразили учасників секції доволі широким спектром філософських проблем та пропонованими підходами щодо їх теоретичного осмислення.
Прикметно, що й власне виголошення молодими дослідниками повідомлень, а також їхнє подальше обговорення залишили у гостів секції чимало приємних вражень: безперечно, з доповідачами, авторами проблемних питань та учасниками дискусій можна було погодитися не завжди, однак усі вони на високому рівні володіли етикетом наукового спілкування. Це виявилося і в дотриманні ними регламенту виступів, і у ввічливому, сповненому подяк за запитання й коментарі, спілкуванні з аудиторією.
Такому стану речей сприяла, зокрема, якісна підготовка та направду «материнська» опіка з боку наукових керівниць учасників конференції – проф. Марини Столяр, доценток Марини Каранди та Вікторії Пуліної.
Сподіваємось, що секція «Філософські та культурологічні аспекти сучасної освіти» й надалі буде невід’ємною частиною конференцій для молодих науковців, які проводяться на базі філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка.
Текст – проф. Марина Столяр
