Сторінка із “псевдоросійської культури”
Сьогодення знову і знову доводить – ніколи не знатимеш, що може чекати на тебе завтра. Ще вчора всі жили своїм звичним життям, а завтра прокидатимуться під виття сирени та новини про вторгнення російських військ на територію України. Знову…
Так, країні-агрессору виявилося замало того, що вона вже накоїла, тому прийшла вбивати, знищувати, грабувати далі… До речі про останнє. Хіба ж це вперше? Навіть питання вже стало риторичним. Вони безпардонно грабували не тільки нашу історію, а й нашу культуру! І це зайвий раз доводить, що в основі культури тієї ненависної лежить не що інше, як звичайний плагіат.
Про яке ж одне з таких пограбувань йтиме мова? Українські пісні. Чи знали ви, що велика кількість російськомовних пісень, які багато хто навіть вважав народними, насправді були цинічно вкрадені “совєтськими” авторами і композиторами в українців?
“Любо, братцы, любо” – “Любо, братці, любо”
Пісня “Любо, братці, любо” в оригіналі завжди звучала українською мовою, адже в армії Нестора Махна 98% бійців були етнічними українцями. І ця пісня була чимось на зразок махновського гімну.
Вже доведено, що “Любо, братці, любо” – знаменита повстанська пісня часів визвольних змагань 1917-1921 років. Однак російська “Вікіпедія” не збирається поступатися правом на неї. Там кажуть, що пісня виникла ще в 1783 році, коли донські козаки билися з ногайцями. Хоча ніяких доказів не наводиться.
Якщо подивитися старий радянський фільм Олександра Пархоменка, то в ньому пісню “Любо, братці, любо” виконують російською мовою, але з українським акцентом і використовують у пісні українські слова: “порубаних”, “не доводиться”, “куля”, “тужити”.
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=N4JGeiDHeQI
укр. https://www.youtube.com/watch?v=nXVovKMP-7Y
“Ой, мороз, мороз”
Ця пісня, яка вважається російською народною, була популярна у Вінницькій області ще на початку 1900-х років (зі збірки “Бувайте здорові, соснові пороги. Народні перлини. Українські народні пісні”).
У той же час за твердженням колишньої солістки Воронезького російського хору Марії Павлівни Морозової-Уварової, пісня була написана нею у грудні 1954 році для дуету з чоловіком Олександром. Але той факт, що українську пісню вперше задокументували в 1936 році, говорить про те, що “Ой, мороз, мороз” – це ще один плагіат росіян.
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=tiwes1rgQU8
укр. https://www.youtube.com/watch?v=zPMo_L41bbs
“Вот кто-то с горочки спустился” – “В саду осіннім айстри білі”
“В саду осіннім айстри білі” – український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст. Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику “Українські народні романси” із передмовою та примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею).
Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився “автор”. Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості “свій” хіт “Вот кто-то с горочки спустился”. До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР, а через деякий час ця пісня стала стала візитівкою Надєжди Кадишевой і Наташі Корольової.
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=P8GQRNqKL9U
укр. https://www.youtube.com/watch?v=h7XNvprbTQA
“Там вдали, за рекой” – “Прощався стрілець”
У радянські часи пісня мала назву «Там вдали за рекой», але це одна з пісень корпусу «Українських січових стрільців», написана за мотивами й на музику української народної пісні у 1914 році.
Про походження цього твору писала Ганна Карась, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в роботі «Історико-героїчний епос українців на сучасній естраді в інтерпретації Тараса Житинського»: «Розпрощався стрілець» належить до поширених і популярних пісень УССів. У радянські часи вона піддалася фальсифікації. Мелодію цього стрілецького реквієму більшовиками було запозичено буквально. Вони, переробивши текст і пристосувавши його до тогочасних ідеологічних потреб, використали для створення начебто революційної пісні «Там, вдали за рекой», хоч такої пісні в роки громадянської війни (1918–1920 рр.) у російській більшовицькій армії не існувало».
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=WFBH-CVct_Q
укр. https://www.youtube.com/watch?v=YGG7ct9COss
“Выйду на улицу, гляну на село” – “Де б я не їхала, де б я не йшла”.
Ось що пишуть на російському сайті https://cyclowiki.org/ щодо історії створення:
Та насправді це лише плагіат української народної “Де б я не їхала, де б я не йшла”, без якої не обходилося жодне традиційне українське весілля.
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=yEdG6YRvXew
укр. https://www.youtube.com/watch?v=fOnrTPl79Ws
“Вставай, страна огромная”.
За легендою цей пропагандистський хіт був створений в один із перших днів після нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 1941-го року. Текст написав російський поет Василій Лебедєв-Кумач, а власне мелодію вкрадено, оскільки створено її було 1919-го року у лавах криворізьких повстанців УНР і має назву “Повстань, народе мій!”.
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=ZhRN6OLXR4c
укр. https://www.youtube.com/watch?v=IeY3W78Isic
“Дым сигарет с ментолом”
Група “Ненсі” була заснована Анатолієм Бондаренком та Андрієм Костенком в Костянтинівці (Донецька область) в 1992 році. За словами очевидців, група “починала по кабаках”. На початку 90-х Бондаренко приписав авторство популярної на заході країни весільної пісні “Плаття твоє із ситцю” собі і “вічно відбивався від інших “авторів” питанням: а де докази, що це ваше?”.
Правда, на одному з концертів Бондаренко сам сказав, що пісню вони “запозичили з українських народних пісень”. Насправді ж “Плаття твоє із ситцю” (у різних варіаціях) у Львові на весіллях співали ще в 1970-і роки.
А в вальсовому весільному варіанті цю композицію виконував львівський гурт “Барви”, заснований в 1987 році. Їхній варіант “Плаття твоє із ситцю” – “А я знайшов” увійшов до альбому “Танці” 1991 року.
Прослухати:
рос. https://www.youtube.com/watch?v=7ECJcEyWWeg
укр. https://www.youtube.com/watch?v=0m9BuPAHGXM
Отож, шановні, пишаймося разом набутками нашого прекрасного народу. Скільки б хто не намагався в нас щось забрати – ми своє ніколи не віддаємо!
Слава Україні!