Діалектні скарби Чернігівщини: студенти-філологи поділилися результатами своїх досліджень
Як звучить українська мова в різних селах Чернігівщини? Які слова та вислови збереглися в мовленні старшого покоління? І чому важливо записувати їх сьогодні? Про це говорили під час зустрічі мовного клубу «Діалектні скарби Чернігівщини», що відбулася в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових.
Захід об’єднав студентів різних факультетів, їхніх родичів, викладачів і школярів. У межах діяльності Регіонального центру мовної компетентності, відкритої науки та доступності, що успішно розвивається в межах Національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т.Г.Шевченка, до зустрічі долучилися ліцеїсти Чернігівського обласного наукового ліцею, учні 8 класу Гончарівського ліцею імені героя АТО Дмитра Степанченка, восьмикласники Чернігівської гімназії № 27 та учні Ліцею № 29 Оболонського району міста Києва імені Петра Калнишевського.
Мовний клуб модерує студентка четвертого курсу філологічного факультету Катерина Труба. Цього разу до зустрічі активно долучилися доцент кафедри української мови, літератури та журналістики Тетяна Хомич разом зі студентами другого курсу, які представили результати досліджень, проведених у межах діалектологічної практики.
Майбутні філологи розповіли про особливості мовлення жителів різних куточків Чернігівщини, поділилися записаними матеріалами та показали, як звичайна розмова з місцевими мешканцями може стати основою мовознавчого дослідження. Зокрема, Зокрема, Владислав Кривденко досліджував мовлення села Феськівка, Марія Литвин представила «Діалектний код села Дягова», Аліна Шумар ознайомила присутніх із мовними особливостями села Чемер, а Владислава Мехеда продемонструвала результати роботи над фонетичним записом діалектного мовлення.
Для багатьох студентів це був перший досвід представлення власних досліджень перед такою авдиторією. Тож, звісно, не обійшлося без хвилювання.
«Це був мій перший досвід виступати публічно, розказуючи про свої напрацювання. І дуже приємно, що гостям, які теж цікавляться діалектним мовленням, сподобалось все навіть попри технічні проблеми та наші хвилювання», — поділилася враженнями Марія Литвин.
Схожі емоції залишилися й в Аліни Шумар, яка зазначила, що мала чудову нагоду показати результати своєї роботи, почути думки інших та отримати корисні поради.
«Трохи хвилювалася, але все вдалося!» — зізналася студентка.
А Владислав Кривденко звернув увагу ще на один приємний момент: серед присутніх були не лише старшокурсники, а й студенти першого курсу, яким наступного року теж доведеться проходити діалектологічну практику. На його думку, знайомство з такими виступами допоможе їм краще підготуватися до власних досліджень.
Окремою частиною зустрічі стала презентація збірника «Мовна стежка Полісся: діалектологічні ескізи чернігівського краю», над створенням якого працюють Тетяна Хомич та студенти факультету.
Збірник презентувала Катерина Труба. Наразі він об’єднує 103 тексти, записані в 19 селах чотирьох районів Чернігівщини. За кожним із них — спілкування з місцевими жителями, їхні спогади, розповіді про традиції та особливості повсякденного мовлення. Катерина наголосила, що робота над виданням продовжується, а його сторінки поповнюватимуться новими матеріалами завдяки подальшим студентським дослідженням.
Зустріч стала цікавою й для школярів, які спостерігали за виступами дистанційно. Вони мали змогу побачити, як відбувається дослідницька робота студентів-філологів та чому важливо вивчати й зберігати мовні особливості рідного краю.
Утім, провести весь захід за початковим планом не вдалося. Після першої частини зустрічі в місті пролунала повітряна тривога, тож присутнім довелося залишити бібліотечну залу та перейти в укриття. Такі вимушені перерви вже стали частиною наших навчальних і студентських буднів. На жаль, цього разу вони не оминули й зустріч, присвячену дослідженню рідної мови. Одначе в укритті плідна робота продовжилася. Гості поділилися своїми яскравими враженнями від заходу, ставили глибокі й цікаві запитання. Дякували за долученість до такої потрібної справи – плекати рідну мову.
І хоча завершити зустріч довелося в укритті, студенти поділилися результатами своєї роботи та показали, скільки мовних скарбів зберігають села Чернігівщини.Частина з них уже знайшла своє місце на сторінках «Мовної стежки Полісся», а скільки ще чекає на своїх дослідників!
Текст Ангеліни Клесун
