НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ВІДБУЛАСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ І СТУДЕНТІВ: ПІДСУМКИ ТА НАУКОВІ АКЦЕНТИ
27 березня 2026 року на філологічному факультеті Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців і студентів «Філософія, філологія, культура, освіта: слово молоді», яка об’єднала понад 150 учасників із різних закладів вищої освіти України.
Конференція розпочалася з вітального слова ректора — доктора юридичних наук, професора Олега Шеремета, який акцентував увагу на необхідності системної підтримки молодих дослідників та розвитку наукового потенціалу країни.
Під час конференції здійснювали роботу тематичні секції, результати яких засвідчили не лише високий рівень підготовки учасників, а й окреслили ключові тенденції розвитку сучасної гуманітаристики та педагогіки.
Секція «Філософські та культурологічні аспекти сучасної освіти» продемонструвала високий рівень інтелектуальної взаємодії. Серед доповідачів варто відзначити К. Лавицьку та М. Тимошенка, які звернулися до проблем цифрової культури та феномену мемів, Д. Пиріг — з аналізом роману Умберто Еко «Ім’я троянди», М. Гончарову — з дослідженням античної поетики, Д. Поліщук — з висвітленням гендерних аспектів сучасної культури, а також П. Курдюка та Б. Блигадира, які представили розвідки з історії античної філософії. Активна дискусія та зацікавленість аудиторії засвідчили актуальність порушених проблем .
Секція «Педагогічні аспекти сучасної освіти» виявила чітку орієнтацію на практичну складову педагогічної науки. У представлених 33 доповідях простежується тенденція до інтеграції інноваційних підходів — медіаосвіти, педагогіки партнерства, розвитку критичного мислення та використання інтерактивних технологій. Особливу увагу приділено психолого-педагогічним аспектам: мотивації, емоційній стійкості та безпеці освітнього середовища .
Секція 3, присвячена сучасному дискурсу, відзначилася теоретичною глибиною та широкою тематичною палітрою. У межах секції, модерованої Оксаною Биконею, учасники представили дослідження з когнітивної лінгвістики, дискурс-аналізу, перекладознавства та міжкультурної комунікації, зокрема аналізували політичний, медійний і професійний дискурси, а також мовні процеси в цифровому середовищі .
У секції «Сучасні проблеми літературознавства та методики викладання зарубіжної літератури», модерованій Мариною Радченко та Ольгою Овчинніковою, було представлено 24 доповіді. Усі наукові розвідки характеризуються грунтовністю і актуальністю, тому претендують на високу оцінку.
Секція «Актуальні проблеми українського мовознавства і літературознавства та методик їх навчання» вирізнялася тематичною різноманітністю. Серед доповідачів — Катерина Труба, яка досліджувала діалекти, Валерія Шкиліндій — з аналізом психологізму у творчості Ольги Кобилянської, Дар’я Рожченко — з порівняльним аналізом жіночих образів у творах Марка Вовчка та Михайла Коцюбинського, Тетяна Волк — із дослідженням впливу соціального середовища на формування персонажів, Аліна Семко — з теми дитячої детективної літератури, а також Богдана Хіміч, яка порушила актуальну проблему функціонування української мови в публічному просторі .
Окрему аналітичну цінність має секція «Актуальні питання методики навчання іноземних мов у закладах загальної середньої та вищої освіти», яка об’єднала близько 40 учасників. До роботи секції долучилися представники провідних університетів України — Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету та Київського університету імені Бориса Грінченка. Тематика доповідей охоплювала впровадження підходу CLIL, використання штучного інтелекту, ІКТ та проєктних методик у процесі навчання іноземних мов.
Організатори конференції висловлюють щиру подяку кафедрі іноземних мов Пенітенціарної академії України за активну участь, наукову співпрацю та вагомий внесок у роботу конференції.
Загалом результати конференції засвідчують зростання наукового потенціалу молодих дослідників, їхню здатність до аналітичного мислення, міждисциплінарного підходу та практичної апробації результатів досліджень. Проведення таких заходів сприяє не лише розвитку науки, а й формуванню активної академічної спільноти, здатної відповідати на виклики сучасності.
